1І, як минула субота, Мария Магдалина, та Мария Яковова, та Саломия купили пахощів, щоб, прийшовши, намастити Його. 2І вельми рано первого дня тижня приходять до гробу, як сходило сонце. 3І казали між собою: Хто відкотить нам каменя від дверей гробу? 4І поглянувши, побачили, що відкочено каменя; був бо великий дуже. 5І, ввійшовши в гріб, побачили молодця, сидячого з правого боку, одягненого в шату білу, та й вжахнулись. 6Він же рече їм: Не жахайтесь. Ісуса шукаєте Назарянина, розпятого. Устав; нема Його тут. Ось місце, де положено Його. 7Тільки ж ійдїть скажіть ученикам Його та Петрові, що попередить вас у Галилею. Там Його побачите, як сказав вам. 8І вийшовши вони хутко, побігли від гробу; бо обняв їх трепет і страх, та й нїкому нїчого не сказали: боялись бо. 9Воскреснувши ж уранцї первого дня тижня, явивсь найперше Мариї Магдалинї, що з неї вигняв сїм бісів. 10Вона пійшовши, сповістила тих, що були з Ним, як сумували та плакали. 11А ті, почувши, що живий, і вона Його бачила, не поняли віри. 12Після ж того двоїм із них в дорозї явив ся в иншому видї, як ійшли на село. 13І вони, пійшовши, сповістили других, та й тим не поняли віри. 14Опісля явивсь одинайцятьом їм сидячим за столом, і дорікав їм недовірством їх і жорстокостю серця, що тим, котрі бачили Його воскресшого, не поняли віри. 15І рече їм: Ійдїть по всьому сьвіту й проповідуйте євангелию усякому твориву. 16Хто вірувати ме та охрестить ся, спасеть ся; а хто не вірувати ме, осудить ся. 17Ознаки ж віруючим такі будуть: імям моїм бісів виганяти муть; мовами заговорять новими; 18гадюк брати муть, і, коли смертнього чого випють, не шкодити ме їм; на недужих руки класти муть, і одужувати муть. 19Господь же, після того, як промовив до них, вознїс ся на небо, й сїв по правицї в Бога. 20Вони ж вийшовши, проповідували всюди, а Господь допомагав, і слово стверджував услїд ознаками. Амінь.